Наведено алгоритм пошуку невідомого злочинця. Стосовно його особистості виділено криміналістично значущі групи властивостей: соціально-демографічні, морально-динамічні, анатомо-морфологічні, біологічні, які можуть бути використані для пошуку та наступного ототожнення. Запропоновано поняття криміналістичної інформації про злочинця, його пошукового портрета. Удосконалено класифікацію матеріальних слідів злочину, що передбачає урахування їх суті, механізму утворення й результатів взаємодії. Запропоновано певну послідовність слідчо-експертного аналізу місця події. Розглянуто історичний вітчизняний і закордонний досвід використання гіпнорепродукції під час розслідування злочинів. Визначено умови, цілі, слідчі ситуації та розроблено критерії проведення гіпнорепродукції зі свідком, потерпілим й форми її фіксації. Проаналізовано погляди вчених стосовно затримання та зроблено висновок, що затримання злочинця має двоїсту природу та повинно розглядатися як міра процесуального примусу та слідча дія, що проводиться для отримання доказів під час захоплення злочинця на місці злочину. Розглянуто основні положення тактики затримання злочинця, наведено класифікацію типових слідчих ситуацій затримання, проаналізовано їх особливості та відповідні їм комплекси тактичних прийомів й оперативно-розшукових заходів. Розроблено прийоми проведення тактичної комбінації "Затримання злочинця на місці злочину" під час розслідування вимагання, незаконного обігу наркотиків. Запропоновано використання технічних засобів, зокрема відеозапису як об'єктивних засобів фіксації затримання.

  Скачати повний текст